Несис "сливает" активы? 
Польща проти українського зерна. Удар, звідки не чекали
Зерно із політичним підтекстом
Ще навесні офіційна Варшава в односторонньому порядку запровадила тимчасову заборону на імпорт агропродукції з України — польські фермери протестували проти реалізації українського зерна та кукурудзи, що призвело до зниження цін на внутрішньому місцевому ринку. Подібні рішення ухвалили в чотирьох інших сусідніх країнах – Угорщині, Словаччині, Румунії та Болгарії.
Європейський Союз досяг згоди із цими державами, а після оголосив про запуск тимчасових запобіжних заходів щодо імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку і соняшнику з України, які діяли до 5 червня і потім були продовжені до 15 вересня поточного року.
Після непростих перемовин між Києвом та Брюсселем 15 вересня Єврокомісія оголосила, що не продовжуватиме обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України. Там зазначили, що Україна має запровадити ефективні заходи контролю за експортом чотирьох груп товарів, щоб запобігти збоям на ринку в сусідніх державах.
У Брюсселі розуміли, що рішення четвірки є незаконним і протирічить законодавству як самого ЄС, так і Угоди про асоціацію між Євросоюзом та Україною. Остання якраз передбачає, що кількість квот чи обмежень не можна збільшувати, а лише зменшувати. Разом з тим самообмеження, на які Брюссель попросив піти Київ, також протирічать тексту Угоди.
Натомість, всупереч рішенню Єврокомісії, Варшава продовжила ембарго, до неї приєдналися Будапешт та Братислава. Водночас в Румунії та Болгарії погодилися із рішенням Євросоюзу. Одначе вже зранку болгарські фермери заблокували транспортні розв’язки, щоби заблокувати рух товарів з України.
«Ми продовжимо цю заборону, незважаючи на їхню незгоду, попри незгоду Європейської комісії. Ми продовжимо заборону на імпорт українського збіжжя. Ми не слухатимемо Берлін, ми не будемо слухати фон дер Ляєн, Туска чи Вебера. Ми це зробимо, тому що це в інтересах польського фермера», — заявив прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. Представники низки країн Євросоюзу прямо поставили під сумнів економічну виправданість продовження заборони на імпорт. Адже Брюссель виділив близько 70 млн євро з бюджету ЄС на компенсацію польським фермерам, через що існує поширена думка, що проблема більше політична, аніж економічна.
Дійсно, 15 жовтня у Польщі відбудуться парламентські вибори. Панівна партія «Право і справедливість» («ПіС») Ярослава Качинського традиційно розраховує на підтримку виборців із сільської місцевості, зокрема фермерів. І хоча ті вже не складають більшості виборців, вони все одно можуть визначити результат виборів.
Втім, не лише уряд Моравецького, а й опозиція вимагають продовження ембарго, і нещодавні дебати в Європейському парламенті, які були призначені на прохання «Громадянської платформи», це наочно продемонстрували. Так, її лідер Дональд Туск і голова «Агроунії» Міхал Колодзейчак (який став учасником списку «Платформи») у спільному листі закликали Європарламент підтримати не лише продовження заборони до одного року, а й поширити її на молочні продукти, яйця, курятину, мед, овочі та деякі види фруктів з України.
Категоричною є й позиція одного з головних конкурентів «ПіС» на електоральному полі — «Польської селянської партії» («ПСП»), представники якої від самого початку «зернової кризи» наголошують на впровадженні жорстких заходів проти української агропродукції. Ба більше, вони вдаються до різких закидів на адресу уряду, зокрема щодо кадрової політики — як це, приміром, було в квітні-місяці, коли лідер партії Владислав Косіняк-Камиш оголосив про вотум недовіри міністру сільського господарства Генрику Ковальчику (відставка якого й сталася незабаром).
Схоже відбулося і цього разу, коли стало відомо про рішення Європейської комісії. Посилаючись на нього, Косіняк-Камиш на прес-конференції у Варшаві заявив, що «це дуже велика помилка», оскільки, за його словами, Єврокомісія не дбає про інтереси країн, які надавали найбільшу підтримку Україні. І, звинувативши комісара ЄС з питань сільського господарства Януша Войцеховського у «гігантському провалі», закликав до його відставки.
Та чи сформують новий уряд після парламентських виборів взагалі? Питання відкрите, оскільки може статися, що після голосування Польща не матиме абсолютного переможця.
Практично немає сумніву щодо того, що «ПіС», якій дають 35-37% підтримки, переможе на виборах. Проте цього недостатньо, щоб отримати більшість і сформувати уряд. Адже майже всі опозиційні сили, від лівих до поміркованих консерваторів, бажають завершення правління «ПіС».
Коаліція із ультраправою «Конфедерацією», яка, за опитуваннями, посідає третє місце, могла б додати «ПіС» невистачаючих місць у парламенті, але це породило би проблеми для обох політсил. Тож такий альянс є малоймовірним.
Як зазначає політолог Університету кардинала Стефана Вишинського у Варшаві Бартош Ридлінський, після виборів 15 жовтня не вдасться сформувати уряд. «Тоді в лютому-березні будуть потрібні нові вибори», — допускає він.
Вочевидь, зазначені обставини можуть поставити ситуацію із українською агропродукцією у залежність від польських внутрішньополітичних процесів на значно довший період часу.
Умови для вступу України в ЄС
Водночас тут питання полягає не лише у виборах. Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус вже попередив: якщо сьогодні Євросоюз не створить нові інструменти, які б захищали виробників сусідніх з Україною держав, Варшава не погоджуватиметься на вступ України до Євросоюзу.
«Українська агропродукція – це загроза усьому сільському господарству Євросоюзу… Україна не може вступити до ЄС без умов. У нас були умови і те саме має стосуватися України», — наголосив Телус.
Варшава, вочевидь, воліє підняти ставки у відносинах із Києвом, використовуючи контекст українських євроінтеграційних устремлінь. Про це, зокрема, сказав торговий представник України Тарас Качка, який вважає, що за вимогами Польщі стоїть бажання контролювати умови вступу України до Євросоюзу.
Це серйозний виклик. Адже досі Польща сприймалася в якості адвоката України в Євросоюзі. Тепер же ситуація може змінитися, і країна над Віслою може чинити перешкоди задля досягнення своїх політичних цілей — так, як це, приміром, практикує Угорщина.
Вочевидь, це є явним порушенням норм Угоди про асоціацію з Євросоюзом і правил Світової організації торгівлі (СОТ). Через що уряд України вже зайняв позицію відстоювання інтересів держави в міжнародному судовому порядку.Так, прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував звернення до арбітражу СОТ — у випадку подальшого блокування Варшавою експорту українського збіжжя.
«Ми не мали й не маємо намірів шкодити польським фермерам. Ми дуже цінуємо підтримку від польського народу і польських родин! Але у випадку порушення торгового права в інтересах передвиборчого політичного популізму Україна буде змушена звернутись до арбітражу СОТ щодо компенсації збитків за порушення норм ГАТТ», — написав Шмигаль у соцмережі X (колишній Twitter).
Хай там як, уся ця ситуація точно не піде на користь українсько-польським відносинам. Не виключено, що вони можуть ускладнитися ще й історичними питаннями, з приводу яких нерідко спекулюють польські високопосадовці.
Такий стан речей влаштує Росію. Адже саме різного роду «розбірки» між сусідніми народами надавали їй можливість протягом століть досягати головної мети — експансії та поневолення.